Російські операції впливу в інфосфері України (липень 2025 р.)
У липні 2025 року інформаційний простір України інтенсивно атакували російські дезінформаційні наративи, які мали на меті підірвати моральний дух суспільства та волю до опору. Ці меседжі поєднували емоції страху, відчуття зради та цинізму з тріумфалістським образом Росії як сильної та переможної сторони. Усе це становило цілісну систему психологічного впливу, метою якої було деморалізувати українців, підірвати довіру до Заходу та закріпити образ неминучості російської перемоги.
Сім основних осей пропаганди
- Дискредитація влади України — «Зеленський як диктатор і маріонетка США»
Російська пропаганда систематично підривала авторитет президента України, зображуючи його як корумпованого та авторитарного лідера, залежного від рішень Америки. Прізвиська на кшталт «Кім Чен Зе», що з’являлися, мали на меті його висміяти та водночас делегітимізувати всю демократичну систему України.
- Втома від війни та бунт проти мобілізації — «репресивний апарат держави»
Меседжі зосереджувалися на наративах про жорстокі методи мобілізаційних комісій, нібито фальшиві накази та приклади соціальних протестів. Вони мали розпалювати страх перед репресіями, будувати образ хаосу та переконувати, що держава перебуває на межі внутрішнього розпаду.
- Росія послідовно виграє — «неминучість перемоги»
Наголошувалося на подальших російських успіхах, таких як захоплення Часового Яру чи наступ під Покровськом. Закріплювалося враження, що Україна не в змозі захиститися, а перемога Росії є питанням часу. У пропаганді також з’являлися повідомлення про нібито міжнародне визнання анексії окупованих територій.
- Технологічна перевага Росії — «точні та гуманітарні удари»
Наративи про ефективність російських дронів і танків Т-90М мали довести неефективність західних санкцій. Атаки на інфраструктуру зображувалися як «гуманітарні» та «раціональні», протиставляючи їх нібито жорстокості НАТО й України.
- Громадянська війна та зрадники — «українці проти українців»
Пропаганда релятивізувала російську агресію, припускаючи, що конфлікт є внутрішньою «громадянською війною». Українських солдатів зображували як найманців, злочинців і зрадників, що мало послабити соціальну солідарність.
- Підрив західної підтримки — «війна до останнього українця»
Російські меседжі експлуатували втому громадської думки в Європі та США. Наратив зводився до тези, що Україна є лише пішаком у грі наддержав, а її майбутнє залежить від політики Вашингтона, включно з можливими рішеннями Дональда Трампа.
- Перекладання відповідальності за злочини — «провокації та фальшиві прапори»
Росія намагалася покласти на Україну вину за атаки на цивільних, пожежників чи місця релігійного культу. Провокації на Закарпатті та підпали сакральних об’єктів використовувалися для побудови наративу про дестабілізацію та нібито переслідування меншин.
Техніки та інструменти впливу
Кремль використовував різноманітні інструменти. Ключовими були:
- масові дії ботів у Telegram, що створювали враження суспільного прийняття російської присутності,
- поширення фальшивих документів і deepfake’ів,
- використання шпигунських програм (наприклад, обов’язкового месенджера MAX у Криму),
- індоктринація молоді на окупованих територіях,
- програми «цифрової окупації», що поєднують цензуру та стеження з нав’язуванням комунікаційних інструментів.
Аналітичний коментар
Російська дезінформація щодо України в липні 2025 р. поєднувала класичні схеми психологічної війни з сучасними техніками цифрових маніпуляцій. Метою Кремля було не лише підірвати волю до оборони, а й деморалізувати суспільство, послабити громадянські зв’язки та прищепити переконання, що всі політичні актори діють цинічно та у власних інтересах. Наративна конструкція ґрунтувалася на дуалізмі: Україна та Захід як корумповані, неефективні та цинічні проти Росії як сильної, морально виправданої та технічно домінуючої.
Проєкт MUGA – Україна: Публікація створена на основі поточного моніторингу інформаційного середовища України, що здійснюється в рамках проєкту MUGA – модуль II («Цифрові розслідування та аналіз операцій впливу на безпеку інформаційного середовища суспільств Молдови, України, Грузії та Вірменії»). Проєкт реалізується Фундацією INFO OPS Польща та DFRLab (Atlantic Council). Діяльність фінансується з державного бюджету в рамках конкурсу Міністра закордонних справ Республіки Польща «Громадська дипломатія 2024–2025 – європейський вимір та протидія дезінформації». Публікація виражає виключно погляди авторів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
