Російські операції впливу в інформаційному середовищі України (серпень 2025 року)
У серпні 2025 року інформаційний простір України залишався мішенню інтенсивних пропагандистських дій Російської Федерації. Кремль продовжував психологічну кампанію, побудовану на емоціях страху, відчаю, самотності та недовіри, метою якої була ерозія суспільної стійкості, ослаблення довіри до державних інституцій та утвердження переконання у неминучості поразки України.
Російські повідомлення зосереджувалися на розпалюванні внутрішніх напружень, демонстрації військово-технологічної переваги Росії та представленні України як ізольованої держави, позбавленої міжнародної підтримки. Провідною темою наративів стала нормалізація російської агресії як незворотного процесу, у якому Москва постає «мирною стороною», а Київ — винним у ескалації.
Чотири емоції російської інформаційної війни
- Страх – посилювався зображеннями жорстокої мобілізації, примусових «облав» і масових втрат. Пропаганда використовувала повідомлення про мобілізаційний терор і смерті на фронті, створюючи враження, що держава жертвує громадянами без мети та сенсу.
- Відчай і безнадія – формувалися наративами про катастрофічні втрати, зруйновану економіку та нібито неможливість відбудови країни. Повторювали, що Україна втратила майбутнє і має прагнути капітуляції, щоб уникнути подальших страждань.
- Відчуття ізоляції – акцентувалися висловлювання західних політиків (Трамп, Сальвіні), які свідчили про втому від війни та небажання продовжувати підтримку України. Одночасно підкреслювалися конфлікти із сусідами: депортації біженців з Польщі, опір Угорщини щодо вступу до ЄС та обмеження щодо українців у Латвії.
- Внутрішня недовіра – Кремль розвивав наратив про «нелегітимного Зеленського», корупцію еліт та залежність від США. Такі повідомлення мали роз’єднати суспільство і створити переконання, що влада діє лише в інтересах іноземних держав.
Провідні осі пропаганди
1. Дискредитація влади та підрив легітимності держави
Російські канали систематично зображували президента Зеленського як нелегітимного лідера, чия влада тримається на маніпуляціях і насильстві. Наративи про корупцію та хаос в адміністрації підтримували образ України як «держави, що не відбулася» (країна-404). Боти з мережі UA_REVIVAL у TikTok (629 акаунтів) поширювали матеріали про нібито фінансові скандали, непотизм і близьке соціальне повстання.
2. Втома від війни та дегуманізація військових
У повідомленнях домінував мотив «гарматного м’яса» – військові зображувалися як жертви жорстоких мобілізацій, а кількість втрат значно перебільшувалася. Дезінформація про приховування тіл і заниження статистики загиблих мала поглибити відчуття безнадії та зради. Також поширювалися фейки про нібито вербування найманців із Південної Америки, що мало дискредитувати владу і викликати страх серед союзників.
3. Російське домінування та технологічна перевага
Росія послідовно представляла себе як сторону, що контролює ситуацію на фронті. Пропаганда акцентувала на удаваних успіхах під Куп’янськом, Покровськом і на Донбасі, підкреслюючи ефективність дронів, планерних бомб і новітніх систем радіоелектронної боротьби. Українські військові інновації, такі як ракета «Фламінго»,嘲кували як «пропаганду успіху».
4. Ерозія міжнародної співпраці
Кремлівські повідомлення підкреслювали втому Заходу від війни та зображували військову допомогу як виключно комерційне підприємство. Теми «війни до останнього українця» мали викликати відчуття використання союзниками. Додатково наголошувалося на тезах про «Тристоронній мир» – нібито ініціативу США, Росії та Китаю для завершення війни без участі Києва, що підтримувало наратив про втрату Україною суб’єктності.
Техніки та інструменти впливу
Росія застосовувала комплексний набір дезінформаційних інструментів:
- Ботоферми та цифрові маніпуляції – мережа UA_REVIVAL у TikTok, яка використовувала гумор і меми для дискредитації влади.
- Фальшиві документи та діпфейки – матеріали про нібито приховування тіл загиблих і розкрадання у війську.
- Цифрова окупація – примусове використання російських месенджерів (MAX) у школах Луганська та обмеження інтернету в Криму.
- Кібератаки – дії групи UAC-0099 проти урядових інституцій із використанням шкідливого програмного забезпечення MATCHBOIL і DRAGSTARE.
- Релігійно-культурні наративи – зображення України як країни «морального занепаду», що переслідує церкву і забороняє паломництва.
Події та приклади пропагандистських операцій
У серпні було зафіксовано низку організованих пропагандистських дій. ФСБ поширила наратив про нібито запобігання теракту СБУ на Кримському мосту (130 кг вибухівки), синхронізувавши його з візитом Зеленського до Дональда Трампа. Також з’явилися спекуляції про політичні амбіції генерала Залужного, якого нібито підтримує Захід з метою «усунення Зеленського».
У мережі TikTok було викрито діяльність ферми UA_REVIVAL, яка через гумористичний контент і хештеги (#zelenskyclown) проводила кампанію з дискредитації української влади.
Захисні заходи та протидія пропаганді
Українська влада продовжила дії проти російських мереж впливу. Було запроваджено санкції проти 167 осіб та організацій, пов’язаних із кремлівською пропагандою, серед них Dialogue, Struktura та Social Design Agency (SDA). Центр національного спротиву повідомив про блокування мобільного зв’язку та репресії у Криму, а також про нав’язування російських платформ комунікації у школах на окупованих територіях.
Аналітичний коментар
Російські інформаційні дії проти України у серпні 2025 року відзначалися високим рівнем координації між цифровими, психологічними та операційними компонентами. Метою Кремля залишається контроль над інтерпретацією війни через нав’язування емоційної матриці страху і відчаю, руйнування соціальної єдності та підрив довіри до влади й союзників. Наративно Росія послідовно поєднує три елементи: власне технологічне домінування, моральну легітимність і готовність до миру – протиставляючи цьому образ України як корумпованої, безсилої держави, покинутої союзниками.
Проєкт MUGA – Україна
Публікацію підготовлено на основі поточного моніторингу інформаційного середовища України, реалізованого в рамках проєкту MUGA – модуль II («Цифрові розслідування та аналіз операцій впливу для безпеки інформаційного середовища суспільств Молдови, України, Грузії та Вірменії»). Проєкт реалізується Фундацією INFO OPS Polska та DFRLab (Atlantic Council).
Діяльність фінансується з державного бюджету в межах конкурсу Міністра закордонних справ Республіки Польща «Публічна дипломатія 2024–2025 – європейський вимір і протидія дезінформації». Публікація відображає виключно погляди авторів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
